гарні дні іноді мають здатність не закінчуватись. в цьому їх безперечний плюс. але найгірше те, що все ж їм на зміну приходять дні погані,зазвичай дуже непередбачувано і різко, гірко, тошнотно, безкомпромісно і похмуро.
зазвичай так приходить сесія. але зараз не про це.
сьогодні день, коли здається, нарешті впали останні обладунки і вилізла на світ божий Маленька Іва - рум*яна, весела, нелогічна і грайлива. Маленька Іва дуже любить сміятись, дригати лівим бровеням, шуткувати з хлопцями і говорити різні дурнички. Вона - це залишок непрожитого часу, залишок гарного безтурботного минулого, залишок харизми і карми, яка була втрачена. Я дуже рада, що Маленька Іва все ж залишилась жива і, можливо, захоче знов рости разом.
Містера Безпосередності останнім часом дуже багато. Аж перебір. Бувають моменти,коли він починає мене дратувати. Так завжди - поки ти нецікава хлопцеві ти за ним сохнеш, коли він починає ходити за тобою і ти стаєш йому цікава - тебе це дратує. Типова жіноча логіка. Хоча, приємно, не без цього, що хлопець, близький до марки Аполона, звертає на тебе увагу. Цього не віднімеш.
Викладачка з англійської думає, шо я хтива збоченка і трошки дивна. Я впевнена. Після побаченого нею важко про таке не здогадатись. Пара напрочуд дивно весела. Ми з Ліпою сміємось, викладачка сміється, всі сміються з мене. Ідилія.
Посеред 6-ої пари зникає світло і ми створюємо в аудиторії атмосферу мобільних свічок) Щось в цьому є,сидіти у темряві і слухати про психологію.
Маленька Іва дуже тішиться мандаринкам.
-Перестань. - кажу я їй. - Іва, зберись трохи, ато ти зовсім стала маленькою дівчинкою.
-Не хоцю, - закладає вона ручки в боки і показує мені язика.
Я дуже її люблю. Люблю, тому що це частина мене в мені. Маленька Іва - це дикість і ніжність водночас. Це маленьке зернятко, опущене в мою душу. Зернятко зацвіло. Зацвіло прекрасними блідо-рожевими квітами сакури, пелюстки яких ніжно опадають на дно серця.
Маленька Іва цвіте. Весна. Повені у підсвідомості.
Так не хо повертатись до світу реальності.
Там різні Куці. Ницькі і Руші. Демони Світу Рельності.
Маленька Іва їх дуже боїться, але гордиться, що може дати їм відсіч. Хоча б своєю неординарністю і розумом.
Господи,як добре,коли в тобі живе дитя у якого ще є шанс.
І ти допоможеш його зреалізувати.
Адже ти допоможеш,Іва Велика,правда?...
зазвичай так приходить сесія. але зараз не про це.
сьогодні день, коли здається, нарешті впали останні обладунки і вилізла на світ божий Маленька Іва - рум*яна, весела, нелогічна і грайлива. Маленька Іва дуже любить сміятись, дригати лівим бровеням, шуткувати з хлопцями і говорити різні дурнички. Вона - це залишок непрожитого часу, залишок гарного безтурботного минулого, залишок харизми і карми, яка була втрачена. Я дуже рада, що Маленька Іва все ж залишилась жива і, можливо, захоче знов рости разом.
Викладачка з англійської думає, шо я хтива збоченка і трошки дивна. Я впевнена. Після побаченого нею важко про таке не здогадатись. Пара напрочуд дивно весела. Ми з Ліпою сміємось, викладачка сміється, всі сміються з мене. Ідилія.
Посеред 6-ої пари зникає світло і ми створюємо в аудиторії атмосферу мобільних свічок) Щось в цьому є,сидіти у темряві і слухати про психологію.
Маленька Іва дуже тішиться мандаринкам.
-Перестань. - кажу я їй. - Іва, зберись трохи, ато ти зовсім стала маленькою дівчинкою.
-Не хоцю, - закладає вона ручки в боки і показує мені язика.
Я дуже її люблю. Люблю, тому що це частина мене в мені. Маленька Іва - це дикість і ніжність водночас. Це маленьке зернятко, опущене в мою душу. Зернятко зацвіло. Зацвіло прекрасними блідо-рожевими квітами сакури, пелюстки яких ніжно опадають на дно серця.
Маленька Іва цвіте. Весна. Повені у підсвідомості.
Так не хо повертатись до світу реальності.
Там різні Куці. Ницькі і Руші. Демони Світу Рельності.
Маленька Іва їх дуже боїться, але гордиться, що може дати їм відсіч. Хоча б своєю неординарністю і розумом.
Господи,як добре,коли в тобі живе дитя у якого ще є шанс.
І ти допоможеш його зреалізувати.
Адже ти допоможеш,Іва Велика,правда?...
Немає коментарів:
Дописати коментар