Велика Іва стиха погойдується у кріслі-качалці. Вона підтримує голову рукою, дивиться в одну точку. Велика Іва думає, думає, думає. Це її улюблене заняття. Всередині тихо. Велика Іва вклала Іву-Бунтарку спати і сіла подумати, випити гарячого какао і послухати тишу.
Багато подій вибило її з колії.
Зараз Іва Велика намагається узгодити себе в собі. Намагається знайти компроміс. Революційність внутрішнього світу і критичність мислення погано співпрацюють. Тому Велика Іва напружено роздумує над тим, як з цим справитись. Вона робить маленькі ковтки напою, відчуває руками тепло філіжанки, лівою рукою притримує плед на колінах, і деноді забирає з лиця неслухняні завитки волосся. В такі моменти я страшенно боюся її - владної, розсудливої, критичної, розумної, логічної. Вона давить на мене, примушує бути серйозною, складає мене як конструктор у одне єдине ціле.
Отак вона, Іва Велика. Головнокомандувач мого внутрішнього хаосу, його Великий Упорядник і Хазяїн, Ключник моїх душ і таїнств.
***
Сьогодні ми з Ліпою трохи підсумовували осінь. Гарних було три місяці. Незважаючи на окремі моменти - це була шикарна осінь. Липка, пристрасна, моментами терпка, як айва. Надіюсь, зима не розчарує нас. Вона і так почалась з патріотизму, мітингів, гасел, націоналізму, "тітушок", "беркутян", провокацій, "йолки", страйкуючих студентів, моря політики, бруду, холоду, образ..Коротше кажучи, почалась невдало. Впринципі спочатку осінь також була не "айс". Хочу надіятись, що все ще попереду.
-Іва, майдан розійшовся, - пише Веснушка в соцмережі. Я чомусь навіть не дивуюся. Я була в цьому впевнена. Прикро, прикро до болю. Прикро усвідомлювати, що тебе оточують люди, котрим абсолютно байдуже у "чому" вони живуть. В них немає критичності. Немає усвідомлення себе. Немає самоідентифікації. Господи, дай їм всім розуміння...
***
Зернятко не дає про себе знати. Сьогодні можна справляти вже 40 днів. Два випробування показали "фейл". Сподіваюся, що третє вже не знадобиться. Можливо, варто його просвітити через так зване "місячне світло" і тоді все встане на свої місця. Але Іва Велика чогось чекає. Ну що ж, я свято вірю у її компетентність у таких справах. Аби лише без наслідків. Я їх переживу-це факт, але не хочу травмувати оточуючих, не хочу болю інших людей.
Зернятко, покажись на світ..без тебе панічно і сумно.
P.S. хочеться безперервно слухати гарну музику і пити глінтвейн.
це спад. справжній спад.
чекаю дніща. воно буде страшним.
Багато подій вибило її з колії.
Зараз Іва Велика намагається узгодити себе в собі. Намагається знайти компроміс. Революційність внутрішнього світу і критичність мислення погано співпрацюють. Тому Велика Іва напружено роздумує над тим, як з цим справитись. Вона робить маленькі ковтки напою, відчуває руками тепло філіжанки, лівою рукою притримує плед на колінах, і деноді забирає з лиця неслухняні завитки волосся. В такі моменти я страшенно боюся її - владної, розсудливої, критичної, розумної, логічної. Вона давить на мене, примушує бути серйозною, складає мене як конструктор у одне єдине ціле.
Отак вона, Іва Велика. Головнокомандувач мого внутрішнього хаосу, його Великий Упорядник і Хазяїн, Ключник моїх душ і таїнств.
***
Сьогодні ми з Ліпою трохи підсумовували осінь. Гарних було три місяці. Незважаючи на окремі моменти - це була шикарна осінь. Липка, пристрасна, моментами терпка, як айва. Надіюсь, зима не розчарує нас. Вона і так почалась з патріотизму, мітингів, гасел, націоналізму, "тітушок", "беркутян", провокацій, "йолки", страйкуючих студентів, моря політики, бруду, холоду, образ..Коротше кажучи, почалась невдало. Впринципі спочатку осінь також була не "айс". Хочу надіятись, що все ще попереду.
-Іва, майдан розійшовся, - пише Веснушка в соцмережі. Я чомусь навіть не дивуюся. Я була в цьому впевнена. Прикро, прикро до болю. Прикро усвідомлювати, що тебе оточують люди, котрим абсолютно байдуже у "чому" вони живуть. В них немає критичності. Немає усвідомлення себе. Немає самоідентифікації. Господи, дай їм всім розуміння...
***
Зернятко не дає про себе знати. Сьогодні можна справляти вже 40 днів. Два випробування показали "фейл". Сподіваюся, що третє вже не знадобиться. Можливо, варто його просвітити через так зване "місячне світло" і тоді все встане на свої місця. Але Іва Велика чогось чекає. Ну що ж, я свято вірю у її компетентність у таких справах. Аби лише без наслідків. Я їх переживу-це факт, але не хочу травмувати оточуючих, не хочу болю інших людей.
Зернятко, покажись на світ..без тебе панічно і сумно.
P.S. хочеться безперервно слухати гарну музику і пити глінтвейн.
це спад. справжній спад.
чекаю дніща. воно буде страшним.
Немає коментарів:
Дописати коментар