прихід снігу і нових істин

Сніг

Нарешті

Іва давно на нього чекала. Вона відчувала, що сніг принесе з собою щось нове і справжнє. І Іва не помилилась. Сніг приніс зміни. А це уже щось.
Зранку, в душі, Іві прийшла думка про те, що є декілька стадій дорослішання.
Перша - це усвідомлення того, що батьки і брати/сестри - це найрідніші і найближчі тобі люди. Лише на них ти можеш завжди розраховувати.
Друга - це бажання жити окремо, бажання мати власне особисте життя, квартиру, машину, роботу, гроші і все-все інше.
І третя - це бажання і усвідомлення того, що у особистому просторі тобі потрібен ще хтось, з ким би ти міг його розділити.
Після цього дорослішання стає сімейним життям і переходить у стадії зрілості та старіння.
Іва знає, що це ідеальний варіант. Є,звичайно,ситуації у яких людина перестрибує одну з сходинок,повертається до інших. Тоді важко. Але загалом ми крізь них усіх проходимо.
За сніданком сніг нагнав спогади про можливість нового життя, початок, відлік..Іва знає-її можливості втрачені. Тому, вона відкидає ці думки і старається не дивитись у вікно, щоб не робити собі боляче.

 Вчорашня і сьогоднішня розмова з До дали теж свої результати: Іва нарешті докінця зрозуміла, що він налаштований іти з її світу. Це має стати для Іви знаком, знаком "стоп". Ігри у самобичування і мріяння гарні, але не призводять ні до чого хорошого. Варто, мабуть, нарешті змиритись з тим, що До - це гарний друг і співрозмовник. Для усього потрібен час. І часу в Іви багато..аж ціле життя.

Сніг виконав свою функцію. Зміни ж не завжди бувають позитивними  і радісними. Але прогрес і рух - це вже добре. Головне вірити, що надалі віражі будуть менш крутими. Поки Іва лежить на дні, усе тихо. Ураган трохи вщух. Мамина хвороба прийняла стан спокою приблизно на місяць, поки не з*ясується наскільки усе серйозно. Тоді Іві, у випадку гіршому, доведеться приймати направду дорослі рішення і торувати шлях далі.
А поки..поки дно гріє теплом підводного мулу і мушля стає м*якою. Книги, творчість і чай з імбирем - от що потрібно для спокою.
Іва Маленька лежить на колінах Іви Великої і сопе. Це гарний знак. Знак внутрішньої гармонії.